6 клас

Тема уроку. Відділ Мохоподібні. Будова, особливості життєдіяльності, значення

Завдання уроку: продовжити формувати знання учнів про вищі спорові рослини; ознайомити з будовою та процесами життєдіяльності мохоподібних; охарактеризувати особливості мохів; розвивати уміння порівнювати рослини між собою та робити відповідні висновки; уміння логічно мислити; розвивати спостережливість, увагу, пам’ять; виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища і особливо до рослин лісу – мохів, проводити екологічне виховання.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: схеми, малюнки, таблиці, гербарій, сухі мохи, презентація.

Структура та зміст уроку.

Постановка задач уроку, повідомлення теми, основних понять для повторення (вступне слово вчителя).

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Які рослини називають вищими споровими?

2. Чергування поколінь

3. Яке значення мали риніофіти для розвитку спорових рослин?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Сьогодні ми повинні вивчити особливості життєдіяльності і розмноження мохів. Дізнаємося, чому вчені вважають, що мохи першими з’явилися на Землі, чому їх називають “сліпою” гілкою розвитку рослинного світу.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Де краплина є води –
Там ти можеш мох знайти:
На болоті, в горах, в лісі,
На колоді і на стрісі.
Де вологи є запас
Скрізь ростуть мохи у нас.

Розповідь вчителя (з демонструванням слайдів презентації)
1. Наука, що вивчає мохи називається бріологією. До мохоподібних належить близько 25 тис видів. Основна маса мохоподібних зосереджена у вологих місцях північної півкулі, у районах із помірним і холодним кліматом, особливо в тундрі, на болотах.
Рослина моху складається з єдиного нерозгалуженого стебла, густо вкритого спірально розміщеними листками. На верхній частині, на яку потрапляє світло, стебло та листки зелені, на нижній – жовто-бурі. У мохів немає коренів, а їх функцію виконують ризоїди – ниткоподібні коренеподібні нитчасті вирости, які утримують рослину і всмоктують поживні речовини.
2. Вивчення нових термінів

• Чергування поколінь
• Гаметофіт
• Спорофіт
• Зигота
• Коробочка
• Антеридій
• Архегоній
• Ризоїди
• Протонема
• Риніофіти

3. Вивчення циклу розвитку мохоподібних за слайдом презентації та кінофрагментом

4. Значення мохоподібних в природі та для людини (самостійна робота з підручником)

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Виконання лабораторної роботи “Будова мохоподібних ”. За допомогою інструктивної картки учні виконують роботу та оформлюють висновки у зошит.

V. Узагальнення та систематизація знань. (заповнення першої колонки таблиці)
 

VІ. Підведення підсумків уроку (біологічний диктант). Взаємоперевірка за допомогою слайду

1. Зміна статевого покоління нестатевим –

2. Статеве покоління - …

3. Нестатеве покоління - …

4. Запліднена яйцеклітина - …

5. Орган спороутворення мохів - …

6. Чоловічий орган спорових рослин - …

7. Жіночий орган спорових рослин - …

8. Умова для запліднення …

9. Орган прикріплення мохів…

10. “ Нитка ”, яка утворюється зі спори ….

11. Перші наземні рослин – це…

12. Переважаюче покоління мохів – це…

 VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Домашнє завдання
1.Опрацювати параграф
2. Підготувати повідомлення “Хвощеподібні”, “Плауноподібні”
3. Повторити параграф 5,6

Тема уроку. Відділ Папоротеподібні. Загальна характеристика відділу

Мета уроку: ознайомити учнів з особливостями будови та життєдіяльності папоротей, їх різноманітністю, значенням у природі та житті людини;

- продовжувати формувати вміння розпізнавати органи папороті, працювати самостійно з текстом презентації , гербарієм та підручником;

- розвивати вміння аналізувати, знаходити риси схожості та відмінності з мохоподібними, робити логічні висновки;

- виховувати бережливе ставлення до природи;

- продовжувати формувати  ключові компетентності учнів ( інформаційну, комунікативну,соціальну, самоосвітньої діяльності).

Обладнання: мультимедійна установка, гербарії

Основні терміни та поняття: папоротеподібні, вайї, сорус

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

I Організація учнів до роботи.(перевірка готовності до уроку, постановка задач уроку)

 II. Актуалізація опорних знань .

1.Які рослини ми з вами зараз вивчаємо?

2. Які рослини називаються вищими?

3.Які рослини називаються споровими?

4.Які спорові рослини ми вже вивчили?

Учитель : Дійсно, ми вже вивчили загальну характеристику Відділів Мохоподібних, Плауноподібних.

1.Метод незакінченого речення

Особливості будови плауна булавовидного

1.В життєвому  циклі  плауноподібних  переважає ......................   . Гаметофіт надто малий , але живе ............ 2.Спорофіт плауна має листкостеблову будову і складається з ............... і .................. коренів. На верхівках пагонів розташовуються стробіли із .........................  . 3.Плауни розмножуються .......................... і .......................  способами . Статеві органи і органи спороношення у них  багатоклітинні .

2. Графічна робота з карткою або зі слайдом ( на комп’ютері)

Завдання: знайдіть відповідність між  назвою  Відділу  рослин та ознак, що їх характеризують.

Так само як і мохи, папороті розповсюджені по нашій планеті дуже широко. На сьогодні науці відомо близько 300 родів і понад 10 тисяч видів папоротей.

Папороті поширені в найрізноманітніших екологічних умовах — від пустель, боліт, рисових полів і озер із солонуватою водою до тропічних лісів. Саме в тропічних лісах спостерігається найбільша розмаїтість папоротей.

Папороті значною мірою розрізняються за розмірами. Серед них є великі рослини заввишки 25 м і діаметром стовбура до 50 см і малюсінькі рослинки всього в кілька міліметрів.

В Україні переважна частина папоротей поширена в лісах або в інших достатньо зволожених місцях.

Із тропічних видів папоротей найцікавішою є папороть «оленячий ріг», що росте на стовбурах дерев у тропічних лісах. Ця дивна папороть формує не тільки великі зелені, схожі за формою на оленячі роги, листки, але й спеціальні коричневі листки із цільними пластинками. Ці листки охоплюють стовбур дерева й утворюють спеціальну ємність — своєрідний глечик, куди потрапляє опале листя дерев та інших рослин і де утворюється поживний перегнійний ґрунт. У такий спосіб ця дивна папороть сама забезпечує себе місцем проживання і поживними речовинами.

За здатність утворювати твердий стовбур папороті, що трапляються в тропічних лісах, називаються деревоподібними. Але не плутайте, це не дерево, а папороть, усі папороті — трав’янисті рослини, тому стовбур папороті зовсім не схожий на стовбур дерева.

V. Закріплення нового матеріалу, формування навичок практичного використання отриманих знань.

 Щоб  з`ясувати, як  учні зрозуміли матеріал  щодо будови та розмноження папоротей, вчитель пропонує об’єднатися учням  у пари та опрацювати лабораторну роботу

VІ. Узагальнення.

Отже, підведемо підсумок.

Методичний прийом  «Мікрофон» полягає у тому , що учні по черзі говорять в уявний мікрофон те, що вони думають з певного питання. Інші учні уважно слухають і не мають права перебивати.

Папоротеподібні……

1. Розмножуються спорами

2. Мають корінь і пагін

3. Є підземний пагін – кореневище

4. Листки – вайї

5. Мають соруси – зібрання спорангіїв

6. Переважає спорофіт

7. Гаметофіт – заросток, є самостійним

8. Запліднення – з участю води

VІІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати текст параграфа

2. Створити презентацію

3.Виявити значення папоротеподібних для людини

Тема уроку. Різноманітність рослинного світу

Задачі уроку: закріпити та розширити знання учнів про будову і різноманітність рослин у різні періоди історичного розвитку Землі; розвивати екологічне мислення, вміння порівнювати, узагальнювати; виховувати бережливе ставлення до природних ресурсів і біологічного різноманіття рослин, прищеплювати любов до природи взагалі; за допомогою гри виховувати вміння співпрацювати в команді, уважність, старанність, відповідальність за власні вчинки.

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий.

Обладнання: таблиці, схеми, картки, мультимедійна презентація, робочі зошити.

Структура та зміст уроку.

І. Організація учнів до роботи.  Постановка задач уроку, повідомлення теми, основних понять для повторення (вступне слово вчителя).

Сьогодні наш урок незвичайний: ми здійснимо уявну подорож на машині часу. Гостинні господарі повідомлять нам про їхні володіння, клімат і рослинний світ. У подорож ми беремо тільки тих, хто добре вивчив різні відділи рослин, знає їх особливості, вміє спритно відповідати на всі питання. Для цього проведемо коротку тренувальну розминку.

ІІ. Перевірка, контроль та оцінювання знань.

1. Бліц-турнір ( На дошці записані відділи рослин. Учні записують на індивідуальних картках номери відділів)

1. Водорості
2. Мохоподібні
3. Хвощеподібні
4. Плауноподібні
5. Папоротеподібні
6. Голонасінні
7. Покритонасінні

Питання до бліц-турніру

1. Які рослини виникли найперші? (1)
2. З яких рослин утворились поклади кам’яного вугілля? (3,4,5)
3. Які рослини для розмноження не потребують води? (6,7)
4. Можуть ожити після 20 років перебування у висушеному стані. (2)
5. Які рослини мають корінь, стебло, листок, квітку? (7)
6. Вони створили першу озонову оболонку Землі (1)
7. Містять речовини, що позитивно впливають на дихання, знищуючи мікроорганізми. (6)
8. Їх не їдять тварини через отруйність (3)
9. Ними прикрашали кошики на Великдень (4)
10. На сьогодні – це панівна група рослин (7)

(Розповідь вчителя. На слайді – схема еволюції рослинного світу)

Оскільки всі до подорожі готові, ознайомимося з маршрутом. Перед вами карта – схема подорожі:

ВОЛОДІННЯ КВІТКИ – КОРОЛІВСТВО ГОЛОНАСІННИХ – КРАЇНА ПАПОРОТЕЙ – КОРОЛІВСТВО ВИЩИХ СПОРОВИХ РОСЛИН – ЦАРСТВО ВОДОРОСТЕЙ

На старт! Увага! Рушили!

До кожної «зупинки» учні приготували короткі повідомлення. Учні об’єднуються в 5 груп. Кожна група отримує завдання. При відповіді учні доповнюють один одного. На обговорення – 3 хв. Під час доповідей однієї групи всі інші учні заповнюють узагальнюючу таблицю (див. далі).

 ЗУПИНКА 1. ЦАРСТВО ВОДОРОСТІ

1. Повідомлення учня
2. Робота в групах

• Які особливості будови водоростей вам відомі?
• Яким способом розмножуються водорості?
• Що таке озоновий шар? Яка роль водоростей у його формуванні?
• У чому полягають особливості червоних та бурих водоростей?
• Значення водоростей у природі та для людини.

ЗУПИНКА 2. КОРОЛІВСТВО ВИЩИХ СПОРОВИХ РОСЛИН

1. Повідомлення учня
2. Біологічний диктант (записують відповіді на індивідуальних картках, взаємоперевірка)

1. На болотах переважають рослини відділу….
2. Замість кореня у них…
3. У них є живі клітини та…
4. У життєвому циклі мохів переважає…
5. Нестатеве покоління мохів називається…
6. У мохів спорофіт має вигляд…
7. У коробочках містяться…
8. Із спори виростає…
9. Спорофіт утворюється зверху на…
10. Мохи використовують у…

ЗУПИНКА 3. КРАЇНА ПАПОРОТЕЙ

1. Повідомлення учня
2. Учні в групах отримують завдання розташувати в правильному порядку картки на магнітах.

І група. Розставити по порядку особини в життєвому циклі папороті. Пояснити відповідь.

ГАМЕТОФІТ,  СПОРОФІТ, СПОРА, АНТЕРИДІЙ, АРХЕГОНІЙ, ЗАРОДОК, ЗИГОТА

ІІ група. Розташувати рослини в порядку ускладнення організації. Пояснити відповідь.

ВОДОРОСТІ, РИНІОФІТИ, МОХОПОДІБНІ, ПЛАУНОПОДІБНІ, ХВОЩЕПОДІБНІ, ПАПОРОТЕПОДІБНІ, ГОЛОНАСІННІ

ІІІ група. Відгадайте кросворд

1.Спорові рослини, у яких переважає гаметофіт. 2. У яких рослин є весняні та літні пагони? 3. Якими споровими рослинами прикрашали оселі на Різдво? 4. Де утворюються спори у хвощів і плаунів? 5. «Чоловіча» папороть. 6. Чим прикріплюються мохи до субстрату? 7. Перші рослини на Землі.

ІV група. Розташуйте у порядку дозрівання особин в життєвому циклі хвощів.

ВЕСНЯНИЙ ПАГІН, СТРОБІЛ, СПОРИ, ЗАРОСТОК, ЗИГОТА, СПОРОФІТ

V група. Вкажіть основні прогресивні ознаки папоротеподібних, які виникли в процесі еволюції.

ЗУПИНКА 4. КОРОЛІВСТВО ГОЛОНАСІННИХ

1. Повідомлення учня.
2. Учні відповідають на питання картки:

1. У чому полягають переваги голонасінних?
2. Які голонасінні вам відомі?
3. Що зумовило їх розповсюдження по Землі?
4. У чому недосконалість голонасінних?

ЗУПИНКА 5. ВОЛОДІННЯ КВІТКИ.

1. Повідомлення учня.
2. Учні відповідають на питання картки:

1. Чому цей відділ рослин так називають?
2. Які вони мають переваги над Голонасінними?
3. Що зумовило їх панівне положення на Землі?

ІІІ. Узагальнення.

Узагальнюючу таблицю учні заповнювали протягом уроку. Перевіряють разом з вчителем.

ІV. Домашнє завдання.

1. Повторити параграфи 24 – 34.
2. Підготувати повідомлення про значення Покритонасінних

Інтегрований урок "географія - біологія"

Урок №                                                                                                Дата:

Клас 7

Тема. СПЕЦИФІЧНІСТЬ ҐРУНТОВО-РОСЛИННОГО ПОКРИВУ АФРИКИ. ТВАРИННИЙ СВІТ. ПРИРОДНІ ЗОНИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ РОЗМІЩЕННЯ. ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН

Мета:

Освітня. Продовжити формувати знання учнів про розмноження рослин; ознайомити з вегетативним розмноженням та його видами; розкрити його значення у природі та житті людини; сформувати поняття про природні зони Африки, особливості рослинного та тваринного світу
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси між собою та робити відповідні висновки та узагальнення; уміння спостерігати, аналізувати; уміння логічно мислити; розвивати теоретичні уміння розмножувати рослини вегетативно.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до природи; виховувати світоглядні думки про те, що рослини з’являються від собі подібних. 

І. Організація учнів до роботи (перший слайд, супровід словами вчителя)

ІІ. Актуалізація опорних знань (Тести) Взаємоперевірка

1. Площа материка Африка: а) 30,3 млн. кв.км; б) 303 кв.км; в) 20,2 млн.кв.км

2. Найбільша річка Африки: а) Конго, б) Ніл, в) Лімпопо

3. В яких кліматичних поясах лежить материк Африка: а) екваторіальному та субекваторіальному, б) тропічному та субтропічному, в) екваторіальному, субекваторіальному, тропічному, субтропічному

4) Розмноження: а) пристосування до умов довкілля, б) забезпечує безперервність життя організму, в) відтворення собі подібних

5. Гамети - це: а) статеві клітини, б) клітини тіла, в) одноклітинні організми

6. Спори - це: а) статеві клітини, б) спеціальні клітини з міцними оболонками, в) клітини кореня

Оціночний лист учня (учениці)  7  класу

_______________________________

ІІІ. Мотивація нового матеріалу.

Вчитель географії

• Що таке ґрунт?
• Назвіть найбільш поширені типи ґрунтів.
• Яка значення має ґрунт для рослин?

Вчитель біології. Ми вже знаємо, що однією з основних властивостей живого є розмноження. Сьогодні ми продовжимо вивчати нестатеве розмноження, а саме вегетативне розмноження.

ІV. Вивчення нового матеріалу (розповідь вчителя)

Ґрунт — природне тіло, яке виникло в результаті складних процесів перетворення поверхневих шарів літосфери під спільною дією води, повітря, живих організмів, енергії Сонця. 

Умови утворення ґрунтів Африки. Чітке виділення широтної зональності в Африці, яка повторюється по обидві сторони екватора.

• Назвати природні зони материка. 

• Знайти відмінність видового складу тварин та рослин по природних зонах.

1 група — вологі екваторіальні ліси. 

2 група — перемінно-вологі ліси. 

3 група — савани і рідколісся. 

4 група — пустелі і напівпустелі. 

5 група — вічнозелені твердолисті ліси та чагарники. 

Вчитель біології. Рослини дуже різноманітні, але у всіх є одна особливість – для них притаманне вегетативне розмноження.

Вегетативне розмноження – це розмноження вегетативними органами, їхніми видозмінами чи багатоклітинними частинами цих органів. Воно має широке поширення в природі та при вирощуванні людиною культурних рослин. Тому розрізняють природне та штучне вегетативне розмноження. 
Ґрунтується вегетативне розмноження на явищі регенерації, тобто здатність відновлювати цілий організм з його частин у результаті поділу та подальшої спеціалізації клітин. До способів вегетативного розмноження належать розмноження пагонами, коренями, листками… Кожен з них має свої різновидності. 
До розмножень пагонами належать:
- живцями (частинами стебла);
- відсадками;
- паростками (коли утворюються додаткові бруньки);
- видозміненими пагонами;
- вусами (повзучими стеблами);
- щеплення (прищеплення частин вегетативного органа однієї 
рослини до другої; рослину, на якій роблять щеплення називають підщепою, а рослину, яку прищеплюють – прищепою).
До розмножень коренями належать:
- кореневими паростками (у хріну, кульбаби, малини, вишні, 
обліпихи, осики є горизонтальні корені на яких утворюються додаткові бруньки, а з них відростають молоді пагінці; біля пня спиляного дерева часто видно молоду парость);
До розмноження листками належать:
- листковими живцями;
- живородіння (дітками).  (слайд)

Способи вегетативного розмноження

                          пагонами                        коренями                                            листками
- живцями (частинами стебла);        - кореневими паростками         - листковими живцями
- відсадками;                                                                                           - живородіння (дітками)
- паростками

- видозміненими пагонами;
- вусами (повзучими стеблами);
- щеплення

Щеплення - прищеплення частин вегетативного органа однієї 
рослини до другої; рослину, на якій роблять щеплення називають підщепою, а рослину, яку прищеплюють – прищепою.
Вчитель географії.  (Робота з підручником) Тваринний світ Африки

Повідомлення учнів про рослини

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Природниче лото (слайд)

VІ. Узагальнення знань (фільм про Африку)

VІІ. Д/з параграф 16