Поєднання навчання та виховання в єдиний цілеспрямований виховний процес, який формує гармонійно розвинену особистість  є однією з найважливіших задач сучасної школи. Педагогічна культура сучасного уроку поєднує в собі як культуру викладання, так і культуру виховного впливу.

Учень може стати суб’єктом морального виховання , якщо його діяльність морально орієнтована і він сам виступає в ролі активного носія морального відношення до оточуючих людей.

Формування особистості та характеру учня відбувається в його повсякденних шкільних буднях на кожному уроці. Жодний вчинок учня не повинен бути непоміченим вчителем, не оціненим з етичної точки зору. Учитель повинен постійно вдосконалювати мистецтво впливати на особистість дитини, створюючи атмосферу співпраці, повноцінного духовного, інтелектуального та морального спілкування.   

Урок біології має всі можливості на виховання багатьох якостей учнів. Виховний аспект повинен передбачати використання змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності в їх взаємодії для здійснення формування і розвитку трудових, естетичних, патріотичних, екологічних та інших якостей особистості учня та  повинен бути направлений на виховання правильного відношення до загальнолюдських цінностей.

Виховне навчання – це навчання, в процесі якого організується цілеспрямоване формування запланованих вчителем відносин між учнями та різними явищами навколишнього життя, з якими учня стикається під час уроку.  Ставлячи перед класом одну виховну мету, вчитель висуває різні виховні задачі. А так як становлення відносин не відбувається миттєво, на одному уроці, і для його формування потрібен час, то увага вчителя до виховної мети та її задач повинна бути неперервною та постійною.

Моральними об’єктами, які  вступають у взаємодію з учнем на уроці, можуть бути оточуючі люди, сам учень, колектив, відношення учня до праці, до Батьківщини.

1. Оточуючі люди. Всі моральні якості, що відображають відношення до іншої людини, повинні цілеспрямовано формуватися та розвиватися вчителем на уроці незалежно від його предметної залежності. Відношення до оточуючих людей проявляється через гуманність, товариство, доброту, чесність, гуманність. Формування гуманного відношення на уроці – постійна задача вчителя.

2. Іншим моральним об’єктом, відношення до якого постійно проявляє учень, є він сам, його «Я». Відношення самого до себе проявляється в таких якостях, як гордість та скромність, вимогливість до себе, почуття власної гідності, дисциплінованість, акуратність, добросовісність, відповідальність та чесність. Сприяти фізичному вихованню та попередженню втоми на уроках. Звернути увагу на виховання культури поведінки, культури мови, свідомої дисципліни, культури записів та виконання творчих робіт. Сприяти естетичному вихованню – естетика творів літератури, довкілля, побуту, мистецтва, праці.

 3. Суспільство та колектив. Відношення учня до них проявляється в таких якостях, як почуття гідності, відповідальність працьовитість, добросовісність, чесність, співчуття до невдач та радість, співпереживання успіхам товаришів – все це проявляється у відношенні учнів до колективу, класу. Бережливе відношення до шкільних речей та підручників, максимальна працьовитість на уроці – саме в цьому учень проявляє себе як незамінна частинка суспільства.

4. Відношення до праці. Дане відношення необхідно формувати й розвивати в учнях навіть між уроками. Найчастіше і найлегше вдається привити цю якість учням на власному прикладі вчителя. Відношення учня до праці характеризується такими якостями: працелюбність, відповідальне виконання домашніх завдань, підготовка свого робочого місця, дисциплінованість та зібраність, уважність, спостережливість, чесність. Сприяти трудовому вихованню і профорієнтації учнів.

5. Виховання патріотизму. Відношення до Батьківщини виявляється у відповідальності до праці, в почутті гордості за успіхи співвітчизників, у співчутті чужому горю, в корисності, в загальному відношенню до навчання та власній учбовій діяльності. Дуже важливо, щоб вчитель постійно розкривам зв’язок учнів з Батьківщиною, країною в якій вони народилися та проживають, виховувати почуття гордості за досягнення вітчизняної науки і техніки, культурній  та історичній спадщині.